Догоряє улюблене літо -
Незабаром в дорогу мені.
Не сумуйте. Я буду молитись
За цей степ у чужій стороні.
У краях, де немає Говерли,
Ані пісні, ані скрипалів,
Не дай Боже загинути-вмерти
І лежати в нерідній землі.
Краще тут, у копицях холодних,
На обніжках, що вкриє пурга,
Залишитися. Жити голодним.
І замерзнути в гордих снігах.
Краще тут, не підносячи крила
(Наче раненим в битві-бою),
У живих ще зостатись могилах,
Ніж в чужому померти краю.
... Незабаром у путь. Сохне жито.
Не сумуйте. Зійде навесні.
Догоряє улюблене літо.
Боже, дай повернутись мені!
