Тут все і вся перемішалось. Шизофренічне асорті. Де були пустощі – там «шалость» Була вбиральня – став «сортір». Тут парубки вдягли спідниці, дівки – з лампасами штанці. За машкарою світла – ницість. Мій світ – не цей... не та, не ці! Кричать, що тут «свабода слова», насправжки – воля матюків. Якщо таке бридке село вам, то розкажіть, хто ж ми такі? Тут стали матінками діти. Дітьми лишились матері. Вже менший гріх, мабуть, – набздіти у давці, потайки, в метрі. © Сашко Обрій.
ID: 814203 Рубрика: Поезія, Громадянська лірика дата надходження: 17.11.2018 19:52:53 © дата внесення змiн: 17.11.2018 19:53:21 автор: Олександр Обрій
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie