Весна... Весняні квіти...
Весняні жінки... Весняні
Посмішки... Весняні очі…
Зима відгуляла,- і сонце весняне
На Північ погнало засніжене тло…
Під хвою торішню, під лист перепрілий
Пробралось приємне вологе тепло.
Конвалію ніжну воно пробудило
Від чарів зимових, від тихого сну...
Зелені свічки привітали весну,-
І в лист розвернулись, в широкії крила…
Чаклунка - весна дивне диво створила,-
Разки передзвонів на ніжках тонких,-
Той, хто на них гляне,- враз серцем відтане…
Тендітні… Чарівні… Зеленії крила
Хотіли б залишити шати тісні, -
Та квітів разочок на тонкій стеблині
Не хоче лишатись приємної тіні.-
Він...пахне. І тихо видзвонює,- ні-і-і !..
Вона квіти візьме… До серця притисне,-
І воно застука з твоїм в унісон…
Задумане НІ у повітрі повисне-
Весна!.. Ці разочки!..Солодкий полон!..
