Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Короткі миті щастя - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Евгений Познанский, 06.02.2018 - 19:59
Чарівне панно ваших віршів! точніше хвилюча і прекрасна картина, намальована словом! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Моя вам щира дяка, Євгене, за такий щирий коментар!
Любов Іванова, 03.02.2018 - 10:45
Хай повернення додому буде якнайшвидше... З перемогою... та з любов"ю до тієї милої, яка чекає...
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ця перемога так потрібна нам усім, вже так бажається скинути із пліч ту важку ношу війни. Дякую, Любове!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі, Люба!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від душі дякую, Владе!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від душі дякую Вам, Анно!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ніяк не обійтись зовсім без суму в нинішній час. Дякую, Лілеє!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На Київ треба їхати нам, а він уже воює. Дякую,Preciso:
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тільки на те і надія. Дякую, Надійко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно, Чайківчанко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно це чути і особливо від тебе, Олю! Дякую щиро!
Тетяна Горобець (MERSEDES), 30.01.2018 - 23:06
Так чуттєво і так зворушливо Валічко!!! Обов*язково буде зустріч...
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Інакшого і не уявляється. Дякую, Танечко!
Ганна Верес, 30.01.2018 - 22:43
Як же чуттєво, Валю. Години пролетіли, немов їх й не було, Світило з неба сонце, закравшись у вікно. Поривчасте прощання. Дорога. Мутне скло. Молитва. Віра в зустріч. Зими біле панно. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Надією на зустріч і живеться. Дякую, Світлано!
|
|
|