Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірин Ка: …в оточенні… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Зоя Енеївна, 12.10.2017 - 13:55
Мабудь зійти з тронну надзвичайно тяжко!Виникає запитання:"Що після тронну?"Тому думаю, що потрібно мати варіанти,або взагалі на нього не сходити! Класний твір! Ірин Ка відповів на коментар Зоя Енеївна, 15.10.2017 - 00:22
У кожного свій трон, та більшість вперто моститься на чужий.
Ірин Ка відповів на коментар Евгений Познанский, 15.10.2017 - 00:17
Дякую, Євгене. Рада Вашому візиту!
Надія Башинська, 12.10.2017 - 09:26
Прекрасно!!!А знаєте, Ірин Ко, мені було трохи лячно читати ваш твір. А потім... зрозуміла. що то і в мені живе оте нахабне створіння... Страх. ПРОГНАЛА!!! То ж вам щиро вдячна за такий мудрий урок! Ірин Ка відповів на коментар Надія Башинська, 15.10.2017 - 00:16
Дякую за такий щирий відгук, приємно що вірш зацікавив!
Дмитро Кiбич, 11.10.2017 - 23:26
Гарний вiрш, Iрин Ка. Та отож, ця змiна зовнiшностi впродовж життя - та, то така тонка деталь, своi там нюанси, не так вже просто тут щось пояснити. Ну, то ж кажуть, що единий ворог жiнки, проти якого вона безсила, не здатна йому протистояти - це вiк. Ну, то таке. Просто треба собi правильнi життевi настанови давати. Тiльки от у вас у 3 i у 9 рядку у словах "в дзеркалах" i "дзеркала" змiнюеться наголос, все-таки ж тут наголос на 2 складi, а не на останньому - "в дзеркАлах", "дзеркАла". Може вам цi рядки трохи змiнити - "Лякае в тих дзеркалах чудовиська оскал", а 9 - "Дзеркала слiд розбить i зникне ця мара!" А у останньому рядку ви написали слово "невторопае" разом, а набагато правильнiше окремо - "не второпае". Ірин Ка відповів на коментар Дмитро Кiбич, 12.10.2017 - 00:33
Дякую, Дмитре, спробувала виправити ситуацію з наголосами .Але як цікаво, коли писала навіть не думала про вік, Ви відкрили для мене ще один бік вірша! Основною думкою для мене було - внутрішній стан ЛГ, який її саму лякає, пам'ятаєте мультик про крихітку Єнота що жахався власного відображення, аж поки не всміхнувся йому. Завжди Вам рада. Дмитро Кiбич відповів на коментар Ірин Ка, 12.10.2017 - 15:11
А, ясно, ну, збiй у настроi i те, що його супроводжуе - це теж досить важливий елемент. Так а головна героiня вiрша у коронi - вона справдi е королевою чи королiвною, спадкоемицею престолу чи це звичайна дiвчина, але просто у неi життевi принципи такi, як кажуть "кредо", що у неi, як поведiнка, так i зовнiшнiсть мають бути королiвськими, тобто досконалими? Як ото Остап Бендер у одного персонажа запитував: "Ваше полiтичне кредо?" А той у вiдповiдь: "Завжди!" Ірин Ка відповів на коментар Дмитро Кiбич, 15.10.2017 - 00:02
Всі ми носимо "корону",хтось називає її гідністтю, оздоблює різними досягненнями, особистими перемогами. Вона стимулює нас рухатися вперед, та трапляється люди починають переобтяжувати її гординею, бахвальством перетворюючись на чудовиск самодурів. Що і трапилось з ЛГ.
Дмитро Кiбич відповів на коментар Ірин Ка, 15.10.2017 - 14:06
Це точно, воно з будь-ким таке трапляеться, подiбнi якостi починають домiнувати у певнi моменти життя. Ну, щоб головна героiня тверезо оцiнювала, як свою поведiнку, так i поведiнку оточуючих, то iй можна взяти собi, як життевий принцип - слова з пiснi спiвачки Анастасii. Ну, якщо мовою оригiналу:Цвет волос моих, как песок Зелень глаз - почти, как прибой Хоть недолго, хоть на часок Но я хочу быть сама собой Я - королева золотого песка Я - королева без прикрас и одежд Я - королева, вот моя вам рука И не теряйте надежд. |
|
|