(за мотивами)
"Standing Still", Roman Lob
(із циклу "Євробачення_2012")
Здається, знав я, що це трапиться,
І навіть уявляв, як ти підеш,
Ти кажеш - можу помилятися,
Що ти зі мною, як раніш живеш…
Вже серпень промайнув, і літа більш немає -
Щось недомовлене лишилось поміж нами.
В обіймах дивну порожнечу відчуваю -
Чи зможу я утримати тебе словами?
Стою на місці нерухомо я,
А ти, як марево, зникаєш,
Тебе відносить вітру течія,
Мене ти дійсно залишаєш…
Я навіть думати не міг, що буду сильний,
Але така крихка душа моя криштальна,
Пливе самотній вечір - човен без вітрильний,
Кохання наше - нещасливе і фатальне…
Хоча гадаю - це ще не фінал,
Закохані серця зустрінуться,
Закрутить нас безглуздий карнавал,
І в танці дві душі обіймуться…