Налетіли вранці,люди не чекали,
Розбомбили хати,впали на базари.
Рвались ті снаряди в вихідну суботу,
Мов калини краплі залили все кров'ю.
Вбиті були люди,ранені стогнали,
Медики й солдати всім допомогали.
Вбита була мати,плакала дитина,
І тягла до себе мамину хустину.
Донечка маленька геть не розуміла,
Чому її мама не бере в обійми.
Мати лежить мертва й більше вже не встане,
Залилось від крові ніжне її сердце.
Влучили снаряди в школу й магазини,
Відірвало ногу літньому мужчині.
Маріуполь плакав,з горя задихвався,
Були б всі єдині,то цього б не сталось.
Підлі і продажні "Гради" скерували,
І на мирне місто падали снаряди.
Хто тепер замінить тій дитині матір?..
Немає в ката серця і душі немає.
Підлого синочка народила мати,
Щоб на своє місто скерувати "Гради".
