Маріуполь

Налетіли  вранці,люди  не  чекали,
Розбомбили  хати,впали  на  базари.
Рвались  ті  снаряди  в  вихідну  суботу,
Мов  калини  краплі  залили  все  кров'ю.
Вбиті  були  люди,ранені  стогнали,
Медики  й  солдати  всім  допомогали.
Вбита  була  мати,плакала  дитина,
І  тягла  до  себе  мамину  хустину.
Донечка  маленька  геть  не  розуміла,
Чому  її  мама  не  бере  в  обійми.
Мати  лежить  мертва  й  більше  вже  не  встане,
Залилось  від  крові  ніжне  її  сердце.
Влучили  снаряди  в  школу  й  магазини,
Відірвало  ногу  літньому  мужчині.
Маріуполь  плакав,з  горя  задихвався,
Були  б  всі  єдині,то  цього  б  не  сталось.
Підлі  і  продажні  "Гради"  скерували,
І  на  мирне  місто  падали  снаряди.
Хто  тепер  замінить  тій  дитині  матір?..
Немає  в  ката  серця  і  душі  немає.
Підлого  синочка  народила  мати,
Щоб  на  своє  місто  скерувати  "Гради".

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653291
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 21.03.2016
автор: Яна Задорожня