Кохана,хочу щоби знала ти одне,
коли дивлюсь
на образ місяця в кришталю,
на червоніючу в віконечку гіллю,
яку повільно осінь пензлем забарвлює,
коли малюю
пальцем щось по попелі,
або ж зітлілої деревини чіпаю…
Усі думки мої до тебе доторкають…
Так наче світло, і метали, й запахи
перетворились дивом на човни
і мчать чимдуж на твої острови,
а ти чекаєш…
Та знай
якщо цуратимешся нашої любові –
то й я втрачатиму її поволі,
Якщо відчуєш, що тобі зчужів –
більш не шукай мене бо й я перегорів.
Якщо ж після терзань глибоких і думок
покинути мене все ж забажаєш,
клянусь, на березі душі,
що вкоренилася десь глибоко в тобі
у цей же день, в годину цю
я руки гордо в небо піднесу
Й до інших благодатних островів
Свої вітрила з вітром відпущу.
Якщо ж у день той, у годину ту
Відчуєш, що моя ти і мені судилась,
і квітку нахилятимеш до вуст своїх,
мене шукаючи, кохана моя, мила,
вогонь твій – полум’ям займеться у мені
всі почуття відкликнуться в душі.
Твоя любов мою любов подвоїть
І доки дихаю - моя рука у твоїй.
Pablo Neruda If you forget me
You know how this is:
if I look
at the crystal moon, at the red branch
of the slow autumn at my window,
if I touch
near the fire
the impalpable ash
or the wrinkled body of the log,
everything carries me to you,
as if everything that exists,
aromas, light, metals,
were little boats
that sail
toward those isles of yours that wait for me.
Well, now,
if little by little you stop loving me
I shall stop loving you little by little.
If suddenly
you forget me
do not look for me,
for I shall already have forgotten you.
If you think it long and mad,
the wind of banners
that passes through my life,
and you decide
to leave me at the shore
of the heart where I have roots,
remember
that on that day,
at that hour,
I shall lift my arms
and my roots will set off
to seek another land.
But
if each day,
each hour,
you feel that you are destined for me
with implacable sweetness,
if each day a flower
climbs up to your lips to seek me,
ah my love, ah my own,
in me all that fire is repeated,
in me nothing is extinguished or forgotten,
my love feeds on your love, beloved,
and as long as you live it will be in your arms
without leaving mine.
ID:
690679
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 25.09.2016 11:45:58
© дата внесення змiн: 25.09.2016 11:45:58
автор: Kira
Вкажіть причину вашої скарги
|
