Я борщ варю. У скороварці.
Смакує страва ця мені.
Ще сонце ніжиться у хмарці.
А в мене піт вже по спині.
Шкребу картоплю і морквину.
Бульйон кипить ще на вогні.
Посік чималу капустину.
Цибулю ріжу і часник.
Вже сонце вище. Гріє спину.
А хмарки навіть слід ізник.
Парує у бульйоні м'ясо.
Мітлою шкрябає двірник.
Шкварчить в олії морква ласо.
Цибуля стала золота.
Буряк - це для борщу окраса.
Тепер - перчина ще ота.
Уже всі овочі в каструлі.
Стіл, мийка - всюди чистота.
Я горобцям складаю дулі.
Чекаю, поки борщ дійде.
Але мене іще щось муля...
А кріп, петрушка - це все де?!
Додав і зелені, і солі.
Вже кришка стука, пара йде.
Знімаю накипи поволі.
Сметану витягнув на стіл.
Пампушки - мов дівчата голі.
Рум'яні, як засмага тіл.
У мисці борщ. Сметана в ньому.
І полиски олійних кіл.
Я б їв, та відчуваю втому.
В пампушку мляво тру часник.
Цур з пеком куховарству тому.
Вже й голод нафіг кудись зник.
