Поманив мене вітер мертвялий
Як сухого листа у доріг
Захворілий млявий і пяний
Полюбив я йти за слідом його ніг
Навіть в люту негоду
Коли тополі жмуться в вікно
Я йду по калюжному броду
Заливаючи в душу вино
Вже знайомий Київ вечірній
Кабаки як в пустелі вода
Лиже порох волос мій посивілий
Проститутка вяже його на перста
Вяжіть я болі незнаю
Колись вітер всю біль відібрав
І лиш тільки за нею скучаю
Мов тополі будинок стою обійняв
Теперь запіздно вона заснула
І так що разу тьмяність в вікні
Можливо ця дівчина вже і забула
Як кохалася сердцем мені