* * *

Поманив  мене  вітер  мертвялий
Як  сухого  листа  у  доріг
Захворілий  млявий  і  пяний
Полюбив  я  йти  за  слідом  його  ніг

Навіть  в  люту  негоду
Коли  тополі  жмуться  в  вікно
Я  йду  по  калюжному  броду
Заливаючи  в  душу  вино

Вже  знайомий  Київ  вечірній
Кабаки  як  в  пустелі  вода
Лиже  порох  волос  мій  посивілий
Проститутка  вяже  його  на  перста

Вяжіть  я  болі  незнаю
Колись  вітер  всю  біль  відібрав
І  лиш  тільки  за  нею  скучаю
Мов  тополі  будинок  стою  обійняв

Теперь  запіздно  вона  заснула
І  так  що  разу  тьмяність  в  вікні
Можливо  ця  дівчина  вже  і  забула
Як  кохалася  сердцем  мені

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474412
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2014
автор: Тарас Тінь