Роки біжать,
Роки каміння кришать,
А море б’є,
Цілують хвилі дно.
На скелях гордого
Кавказького узвишшя
Тобі зів’ю я зоряний вінок!
Стою один...
Мовчать в горах аули,
Долини журяться
Під краплями роси,
І плаче степ
Глухим вечірнім гулом
У поцілунках дикої краси.
А там, де сон,
Де темні небосхили,
Біліє в інеї
Засніжений Ельбрус...
Тобі, Кавказ,
Поети спів творили,
Сьогодні й я
Акорди підберу!..
Стою один,
Де саклі під горою
Узори тчуть
З хитливої імли,
Де над обривами
Високо наді мною
Між скель кружляють
Вольнії орли.
Тобі, Кавказ,
Чудні оповідання
Складали дні
Глухої давнини.
Там Пушкін, Лермонтов
В тяжкі часи повстання
Твою красу прославили вони.
Стою один...
Стою, мовчу й дивлюся,
Як скелі кришаться
Під вічністю весни.
Я серцем тут,
А думи в Білорусі,
На хвилях Німану,
Де плавають човни.
Де сипле синь
Корали на озера
І тче узор
На темній глибині,
Де радість-сміх,
Як зірка срібнопера,
Де сум дзвінкий
В джерельній бистрині!
Роки біжать,
А дні каміння кришать,
І море б’є,
Цілують хвилі дно.
На скелях гордого
Кавказького узвишшя
Тобі зів’ю я зоряний вінок!
Паўлюк Трус
Гады бягуць...
Гады бягуць,
Гады каменні крышаць,
А мора б'е,
Цалуюць хвалі дно.
На скалах гордага
Каўказскага узвышша
Табе саўю сузорысты вянок!
Стаю адзін...
Маўчаць ў гарах аулы,
Даліны журацца
Пад кроплямі расы,
I плача стэп
Глухім вячэрнім гулам
У пацалунках дзікае красы.
А там, дзе сон,
На цёмным небасхіле
Бялее ў шэрані
Аснежаны Эльбрус...
Табе, Каўказ,
Паэты спеў дарылі,
Сягоння й я
Акорды падару!..
Стаю адзін,
Дзе саклі пад гарою
Узоры ткуць
3 зыбучае імглы,
Дзе над абрывамі
Высока нада мною
Між скал віюцца
Горныя арлы.
Табе, Каўказ,
Чароўныя паданні
Складалі дні
Глыбокай старыны.
Там Пушкін, Лермантаў
Ў часы былых паўстанняў
Тваю красу авеялі яны.
Стаю адзін...
Стаю, маўчу й дзіўлюся,
Як скалы крышацца
Пад вечнасцю вясны.
Я сэрцам тут,
А думы ў Беларусі,
На хвалях Нёмана,
Дзе плаваюць чаўны.
Дзе сыпле сінь
Каралі на азёры
I тчэ дасэнь
На цёмнай глыбіні,
Дзе радасць - смех,
Як цвет асенніх зораў,
Дзе звонкі сум,
Як моладасць крыніц!
Гады бягуць,
А дні каменні крышаць,
I мора б'е,
Цалуюць хвалі дно.
На скалах гордага
Каўказскага узвышша
Табе саўю сузорысты вянок!
ID:
477197
Рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата надходження: 04.02.2014 22:15:59
© дата внесення змiн: 04.02.2014 22:15:59
автор: Валерій Яковчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
респект
