Павлюк Трус, Роки біжать…


Роки  біжать,
Роки  каміння  кришать,
А  море  б’є,
Цілують  хвилі  дно.
На  скелях  гордого
Кавказького  узвишшя
Тобі  зів’ю  я  зоряний  вінок!

Стою  один...
Мовчать  в  горах  аули,
Долини  журяться
Під  краплями  роси,
І  плаче  степ
Глухим  вечірнім  гулом
У  поцілунках  дикої  краси.

А  там,  де  сон,
Де  темні  небосхили,
Біліє  в  інеї
Засніжений  Ельбрус...
Тобі,  Кавказ,
Поети  спів  творили,
Сьогодні  й  я
Акорди  підберу!..

Стою  один,
Де  саклі  під  горою
Узори  тчуть
З  хитливої  імли,
Де  над  обривами
Високо  наді  мною
Між  скель  кружляють
Вольнії  орли.

Тобі,  Кавказ,
Чудні  оповідання
Складали  дні
Глухої  давнини.
Там  Пушкін,  Лермонтов
В  тяжкі  часи  повстання
Твою  красу  прославили  вони.

Стою  один...
Стою,  мовчу  й  дивлюся,
Як  скелі  кришаться
Під  вічністю  весни.
Я  серцем  тут,
А  думи  в  Білорусі,
На  хвилях  Німану,
Де  плавають  човни.

Де  сипле  синь
Корали  на  озера
І  тче  узор
На  темній  глибині,
Де  радість-сміх,
Як  зірка  срібнопера,
Де  сум  дзвінкий
В  джерельній  бистрині!

Роки  біжать,
А  дні  каміння  кришать,
І  море  б’є,
Цілують  хвилі  дно.
На  скелях  гордого  
Кавказького  узвишшя
Тобі  зів’ю  я  зоряний  вінок!

Паўлюк  Трус    
Гады  бягуць...

Гады  бягуць,
Гады  каменні  крышаць,
А  мора  б'е,
Цалуюць  хвалі  дно.
На  скалах  гордага
Каўказскага  узвышша
Табе  саўю  сузорысты  вянок!

Стаю  адзін...
Маўчаць  ў  гарах  аулы,
Даліны  журацца
Пад  кроплямі  расы,
I  плача  стэп
Глухім  вячэрнім  гулам
У  пацалунках  дзікае  красы.

А  там,  дзе  сон,
На  цёмным  небасхіле
Бялее  ў  шэрані
Аснежаны  Эльбрус...
Табе,  Каўказ,
Паэты  спеў  дарылі,
Сягоння  й  я
 Акорды  падару!..

Стаю  адзін,
Дзе  саклі  пад  гарою
Узоры  ткуць
3  зыбучае  імглы,
Дзе  над  абрывамі
Высока  нада  мною
Між  скал  віюцца
Горныя  арлы.

Табе,  Каўказ,
Чароўныя  паданні
Складалі  дні
Глыбокай  старыны.
Там  Пушкін,  Лермантаў
Ў  часы  былых  паўстанняў
Тваю  красу  авеялі  яны.

Стаю  адзін...
Стаю,  маўчу  й  дзіўлюся,
Як  скалы  крышацца
Пад  вечнасцю  вясны.
Я  сэрцам  тут,
А  думы  ў  Беларусі,
На  хвалях  Нёмана,
Дзе  плаваюць  чаўны.

Дзе  сыпле  сінь
Каралі  на  азёры
I  тчэ  дасэнь
На  цёмнай  глыбіні,
Дзе  радасць  -  смех,
Як  цвет  асенніх  зораў,
Дзе  звонкі  сум,
Як  моладасць  крыніц!

Гады  бягуць,
А  дні  каменні  крышаць,
I  мора  б'е,
Цалуюць  хвалі  дно.
На  скалах  гордага
Каўказскага  узвышша
Табе  саўю  сузорысты  вянок!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477197
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 04.02.2014
автор: Валерій Яковчук