С. Есенин. "У могилы" (Переклад на українську мову)
У цій могилі поміж вербами старими
Спить він, закопаний глибоко.
З душею чистою й поривами святими,
І з вірою в зорі вогняне око.
Тихо загасли вогні благодатні
В серці страждальця землі.
І на чоло лягли невідплатно
Тіні похмурі і злі.
Спить він, а верби над ним похилилися,
Звісили гілки шатром.
Мов для молитви вони притулилися,
Гріб оповивши добром.
Тихо від вітру слабкого, безкрилого,
Журиться в річці вода.
Ніби їм всім передчасно спочилого,
Бідного хлопця шкода.
Текст оригіналу:
В этой могиле под скромными ивами
Спит он, зарытый землей,
С чистой душой, со святыми порывами,
С верой зари огневой.
Тихо погасли огни благодатные
В сердце страдальца земли,
И на чело, никому не понятные,
Мрачные тени легли.
Спит он, а ивы над ним наклонилися,
Свесили ветви кругом,
Точно в раздумье они погрузилися,
Думают думы о нем.
Тихо от ветра, тоски напустившего,
Плачет, нахмурившись, даль.
Точно им всем безо времени сгибшего
Бедного юношу жаль.
