Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ігор Рубцов: Побратимські долі - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ігор Рубцов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую тобі за розуміння! Я взагалі у столиці маю сильні тили завдякі своїм друзям.
Ігор Рубцов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Шуро, я аж напружився. Думаю, хто це "ми"? Однак, Таня мені такий пілотаж влаштувала, що тепер можна казати - писали майже разом. І тепер сподіваюсь, коли буду у столиці, то можемо побачитись, як діючі автори, а не як ті, що є із тим, що був.
Тетяна Яровицина, 11.03.2013 - 10:16
Це саме те, Ігоре, чого ми всі від тебе чекали!!!Нарешті. Дочекалися!!! Тема і виконання заслуговують на повагу... Ігор Рубцов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сонечко, ще трохи і я повірю, ніби для тебе це стало сюрпризом. Я звик бути вдячним своїм наполегливим порадникам, які читають мою писанину перш, ніж вона доходить до широкого загалу. Якщо поряд викласти перший варіант і історію його розвитку, то питання "хто є хто" у поезії набере багатших фарб. Половина всієї честі у цій справі належить тобі.
Ігор Рубцов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
За великим рахунком, будь яка політична влада сильної країни, відчуваючи пружність своїх м'язів, здатність нагнути під себе світ, продемонструє свою потугу світові і показуватиме, хто у цьому на планеті хазяїн. Коли таких претендентів кілька, на жертовник кладуть жертву - слабшу країну. Така Філософія сили.
@NN@, 10.03.2013 - 00:15
Вибачте, що іще раз вриваюсь на вашу сторінкуРеквієм* Ми поспілкуємось з тобою потім... А зараз зорі, як рясне намисто. І вітер хмарку підзиває свистом. А я, купаю ноги у росі. Пісень твоїх наслухаюся потім... А зараз сонце пломеніє чисто. Ріка порогами струмить ігристо. А ноги, ще втопають у росі. Тебе нема. Нема з ким спілкуватись. Пісень твоїх не слухать вже мені. Так гірко бачити тебе в труні. А сльози...розчинилися в росі. * присвячую другові,що загинув в Авганістані в 1979 * Ігор Рубцов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та Ви не вибачайтесь, Анно! Моя сторінка відкрита, заходьте.
Микола Серпень, 09.03.2013 - 21:58
Ваша війна, мабуть, так ніколи й не закінчиться. Ви добре знаєте орієнтири... І своїх не здаєте. І тепер зрозуміло, чому Вас Бог зберіг на тій війні. Творіть на радість всій Україні!
Ігор Рубцов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мабуть, правду кажете. Я не бачу кінця. Дякую за відгук!
@NN@, 09.03.2013 - 21:12
Незабутий біль. В 79му загинув мій найкращий товариш, однокласник - *Реквієм*- це для нього.
Ігор Рубцов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
79-й рік - це початок всього, напередодні Нового року. Тоді взагалі ніхто нічого не розумів. Військовий радник доповідав телефоном: "Стріляємо. В кого - не знаємо, але стріляємо".
|
|
|