Ця пісня стала весільним дарунком моїй доньці у 2001 році.. Музику до вірша написав талановитий музикант Ігор Стойко, а виконала її моя старша донька. Тепер завдяки можливостям інтернету хотів би нею поділитися з Вами.
Дві квіточки в полі розцвіли, мов зорі, весною,
листочки, мов руки, в обіймах бентежних сплелись.
Тулились стебельця, голівки мінялись росою,
нектаром солодким кохання вони розвели.
Пр-в
- Скажи, що любиш!
- Так, я тебе лиш кохаю!
- Скажи, що віриш!
- Так, я тобою живу!
- Скажи, що мрієш!
- Без тебе я мрії не маю!
- Скажи, що знаєш!
- Без тебе я певне умру!
Отак і любились красиві, пахучі і юні,
від ранку до ночі купались в кохання росі.
Шептали слова і ковтало їх чудо-відлуння,
горіли в цілунках і мліли в душевній красі.
Налетіли буйні й жорстокі вітри-суховії,
Зірвали стебельця, посипались з зір пелюстки.
І звідти, з небес, лиш листочками сплевшись обоє,
цю пісню кохання на землю вони донесли.