Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Дощ: Час весняної зозулі - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Кажуть, зозуля ячмінним колосом подавиться і не куватиме. Ячмінь вже дозріває, а зозуля ще кує і кує...Дякую Вам!
Наталя Данилюк, 29.06.2012 - 00:38
Пане Василю,таке сумне закінчення...Звісно,ніхто з нас не вічний,та все ж і на схилі літ є чимало приводів любити життя і насолоджуватися кожним прожитим днем.Навіть тоді в душі знайдеться місце для дива-головне,прагнути цього. Вірш-чудовий,як і всі Ваші!
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Одуванчику, от саме коли писав цей вірш, прийшла звістка, що покинув цей світ мій товариш і одноліток... От кінцівка і вийшла така сумна, хоч попередній варіант був більш оптимістичний...
Інна Серьогіна, 28.06.2012 - 21:50
З літами так хочеться дива - це Ви точно сказали! І на дитинство босоноге, і на юність дивишся іншими очима з висоти прожитих літ і так того дива хочеться!!!
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Значить не я один так думаю! це мене радує...Дякую! Валя Савелюк, 28.06.2012 - 13:01
так Ви заздравно починали, пане Василю... хоч не зажуріться разом з усіма, Ви тут у нас -- як беріг... о-беріг... до Вашої стабільної мудрості, як тріски, прибиваємося... чи залежить життя від того, захрипла зозуля чи ні? вірш, як завжди -- класний. Так щедро щебечуть літа, Що манить старого на гулі -- оці рядочки мені особливо сподобалися... з осмішкою такою легкою -- Вашою... Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Правда Ваша, Валю, а от закінчення непомітно перейшло на мінор... Під настрій відповідний... Дякую!
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, тому, що збігаються дві голосних літери... Дякую, що читаєте...
|
|
|