Коли йде дощ я бачу море,
Коли йде сніг я бачу гори,
Коли пролиті сльози бачу,
То сам від того трохи плачу.
Коли я бачу посмішку щасливу
Я підкоряюсь такому диву
І сам радіти починаю,
Але чому ніяк не знаю.
Коли зустріну погляди глибокі,
Коли побачу очі сірі, одинокі
Волів би їм допомогти
Та мушу не оглядатися, а йти.
Коли видно ніч без світил,
Коли лиш вітер підіймає пил,
Коли кепсько на серці і душа сумує
Розум божевільні наміри готує.
Важкість думок і повна ізоляція,
Коли приходить складна ситуація,
Коли не знаєш, що робити
Я бачу необхідність далі жити.
Коли йде дощ я бачу море,
Коли йде сніг я бачу гори…
Я бачу інший стан речей,
Я бачу примари з минулого
Я бачу власну безпорадність
Перед нескінченним світом.
Я бігаю по колу
Сподіваючись вийти з нього
Та шлях мій визначений ще до мене.
Коли я бачу коло, де життя моє обертається
Я знаю, що воно раптово обривається.
2005
