Є така річка Тайна на Тернопіллі!
Колись, зовсім давно,
Зявився я на світ
В краю, де солов*ї
І щедрі роси,
В краю, де сліз дощі,
В краю, де праці піт,
Де терену кущі,
Де житнії покоси.
В краю, де з надр землі,
З її пянких джерел
Збігається струмком
Жива вода у річку,
Хоч річку дотепер
Взивають потічком,
Той потічок життя
В надзбручному прибічку.
Біжить собі вода
Між вербами у Збруч,
Живущу силу всю
Та роздаючи людям,
І тайна її в тім -
Що тут немає круч,
Немає бистрини,
Не сіє страх у грудях.
Тече собі, й тече
Стабільно,з року в рік,
З століття у віки,
З минулого в прийдешнє.
Де сили лиш бере?
Цю таїну повік
Ще не відкрив ніхто,
Тече й тече, сердешна.
Цю тайну розгадать -
Поринув в дальний світ.
Я був на берегах
Великих океанів,
Я бачив річок гать,
Я бачив вічний лід
Та зрівнювать ніяк
З тим потічком не стану.
Хоч товщі там води,
Всі обрії у ній,
Та не відчув ніяк
Тої живої сили,
Що б*є із глибини,
Що так блищить в самій,
І я нею просяк,
Коли в воді умили.
Вертаюся я знов
На тихі береги.
Годинами сиджу,
Вдивляючись у воду.
Де тайна вічних слов?
Що думали Боги?
В чім таїнство життя
Страждального народу?
Вертаюся я знов
На тихі береги.
Годинами сиджу,
......................
Друже!
Пробач що...
Перейду на...
Російську
Москалів
Клятих мову.
..............
Борода!
Ну, зглазят Тебя.
Да, Все ВСЁ
Только хвалят.
А я осмелюсь
Подёргать...
За бороду
..............
Мечта Поэта
Стать тощим
Тощим или
Худеньким
Худеньким
С девяти слогов
Перейти на
Пять или даже
Четыре слога.
Как же я...
Завидовал
Твардовскому
В итоге смог!!!
Я иду по росе
Босы ноги мочу
Я такой же как все
«Я люблю. Я... грущу».
Прости. Пробач.
Сие почти
Свинство
С моей стороны.
Вот ТАК
Дёргать Твою
Бороду.
Но, слава богу,
О чём речь
ЗРОЗУМІВ.
Коли б хотів
То й Ти зумів.
..............
Нема у Нас
З Тобой боргів.
.................
Вдивляючись у воду.
Де тайна вічних слов?
Що думали Боги?
.....................
Игорь!
Любой поэт
СИЗИФ!!!
В чім таїнство життя
Страждального народу?
......................
Тайна Украины
В зомбировании
СамоЗомбировании!!!
...................
Страждаем ми
Від ЧОГО!!!???
От депуТатей смога.
.....................
Сверх добротный
Твій вірш.
Трішки, трішки
Добавив
Я солі, до Твоей
Квасолі.
Ще раз Пробач.
Твій Матвій.
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо за критику, друже Гефест
Быть может так, спорить не стану,
Но я пишу не не ради плана -
Рождаются в душе те строки.
Так как их мне сделать короче?
Для чего мы живём? - это вечный вопрос.
Может быть, жизнь и дарована нам для того, чтобы научиться ровному спокойному созерцанию красоты и веры в то, что счастье - это покой, любовь и ничего нет более важного для человека.