В темній машині
цигарка втратила свою матеріальність
я хотіла сказати слово,
але наче втратила губи
чи можливо я знала,
що відповідь Твоя буде груба
виходить, сердечність -
моя згуба.
ми проїхали арку
я знаходжу себе в героїні Ремарка
доля плетивом нитки
мене перешила до Тебе-від Тебе
легкість неба, масивність сталі,
починати закінчення, закінчувати початки
в мому колі немає ні входу, ні вікон,
ні тимпаче спасіння, руки.
прісність снів
закрутило у вихрі думок
і надія, то мабуть найбільший порок.
і одначе колись я натисну курок
лиш в якому напрямку вилетить куля, милий?
9.10.09 полудневе-Ремаркове-натхненне