Про неминуче.

В  темній  машині  
цигарка  втратила  свою  матеріальність  
я  хотіла  сказати  слово,  
але  наче  втратила  губи  
чи  можливо  я  знала,  
що  відповідь  Твоя  буде  груба  
виходить,  сердечність  -  
моя  згуба.  

ми  проїхали  арку  
я  знаходжу  себе  в  героїні  Ремарка  
доля  плетивом  нитки  
мене  перешила  до  Тебе-від  Тебе  
легкість  неба,  масивність  сталі,  
починати  закінчення,  закінчувати  початки  
в  мому  колі  немає  ні  входу,  ні  вікон,  
ні  тимпаче  спасіння,  руки.  

прісність  снів  
закрутило  у  вихрі  думок  
і  надія,  то  мабуть  найбільший  порок.  
і  одначе  колись  я  натисну  курок  
лиш  в  якому  напрямку  вилетить  куля,  милий?  


9.10.09  полудневе-Ремаркове-натхненне

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149185
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.10.2009
автор: Helena Autumn