Я зніму окуляри, всміхнуся
Уперше за дні війни.
Я давно уже не боюся,
Я радію, що поряд є ти.
Марш-броски на адреналіні,
Стерті підошви кросів.
У підвалі люди - ні в чому не винні,
Неубезпечені від попадосів.
Так багато не встигла зробити:
Знов без прав сідаю за кермо,
Нас сьогодні могли убити,
Як у поганому кіно.
Поряд хороші люди,
Просто жахливі обставини,
Київ - найкраще місто,
Просто обстріляне "Градами".
Я чекаю тебе третій день, -
Віскі з колою не розводжу,
І серед чужих одкровень
Просто роблю, що можу.
Я першою завжди нариваюсь,
Ти до цього колись привикнеш,
Але якщо вже відкриваюсь,
Ти мене полюбиш і не кинеш.
Я страюсь тримати удар,
Але так стискається серце,
Цей жахливий чужий кошмар
Більше до нас не вернеться.
Кричу я до хрипу матом,
Коли вже ми всі проснемось?
Це ж, блядь, як в сорок п'ятом,
Але, кажу всім, прорвемось!
Хто б мені показав це ще вчора:
Біля міста - колони танків,
У мене є машина, вона чорна,
А на ногах - замість кедів - тапки.
Я, звичайно, не побіжу,
Не віддам моє місто ворогу,
Я четверту вже ніч сиджу
Щоб лишити усе, що дорого.
Я не знаю, що буде далі,
І коли цей скінчиться треш,
Але, в цих сумних реаліях,
І хороше є щось, авжеж:
"Айкос" із м'ятними стіками,
Тихі води сумного Дніпра,
Сльози мої під повіками
Нагадають, що ще жива.
Теплий чай, гірка кава на смак,
Десь поділись мої донебесні понти,
На фотці в телефоні - цей смішний чувак,
Що із вчора зі мною на "ти".
Прохолодні світанки і море,
І так тягне хоча б куди,
Все не буде завжди херово,
Лише б не було війни.
Я знайду і дізнаюсь правду,
Не ховатимусь більш від себе,
І хоч кожну ворожу пітарду
Поверну у москальське небо.
Я так вдячна сьогодні Богу,
Хоча майже вже під захватом,
Але ми повторимо подвиг,
Як мій дід колись у сорок п'ятом.
Торік я не мала планів,
А колись вони були сумні,
А тепер нема жодних обманів
За чотири дні до весни.
Сподіватись, любити, жити, -
Я все спробую ще раз знов,
Тільки б не відпустити
Україну, Київ - ван лов.
Я не сплю вже чотири дні,
Я готова не спати завжди,
Тільки б одну Перемогу
За останній день до весни!
27.02.22 р., Київ
ID:
941450
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 01.03.2022 21:36:17
© дата внесення змiн: 01.03.2022 21:36:17
автор: Маргарита Мельничук
Вкажіть причину вашої скарги
|
