Стоїть у лісі обеліск... Там спочиває
чийсь син, чи брат. Хто він такий? Ніхто не знає.
Він рідну землю захищав... вогонь тут вився.
- Скажи, солдате, хто ти є? Чом тут лишився?
А над ним сосни та дуби, шумлять їх крони.
Мовчить солдат в сирій землі... Невідомий.
Чи пташка пісню заведе, чи вітер стихне.
Чи звір зупиниться на мить... й між гілок зникне.
О скільки років вже пройшло... його ж чекали.
І тато, й мама, брат, сестра все виглядали.
А він лишивсь назавжди тут. Ніхто й не знає,
яке ж красиве він ім'я насправді має.
Чи Анатолій, Олександр, чи Володимир?...
Сюди приходили з села, квіти садили.
Осиротіло вже й село. Не озовуться.
Бо чути десь неподалік снаряди рвуться...
Там знов у бій іде солдат, і плачуть діти.
Невже за мир тільки життям треба платити?..
