Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шостацька Людмила: ПАМ'ЯТАЙМО - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шостацька Людмила відповів на коментар Микола Холодов, 12.05.2018 - 12:55
І я Вам дякую,пане Миколо.
Радченко, 10.05.2018 - 06:21
І я вперше про "туризм" читаю. Ось тобі і політика, в якій людина тільки інструмент.
Шостацька Людмила відповів на коментар Радченко, 12.05.2018 - 12:54
Так і є.Людина-дуже крихітна частинка цього світу і собі не належить.
Ярослав К., 09.05.2018 - 16:17
Які жахливі речі ви розповіли про "туризм", це ж абсурд. Вперше чую про таке. Уявляю, скільки переможців могло так і не потрапити додому... Завжди цікаво дізнаватися факти від очевидців. Вічна пам'ять захисникам вітчизни!
Шостацька Людмила відповів на коментар Ярослав К., 12.05.2018 - 12:53
Мені зараз здається,що я багато втратила.Батька немає майже 30років.Багатьох речей я тоді ще не розуміла.Ніхто вже не зможе пояснити,на жаль.ДякуюВам,Ярославе. Фея Світла, 09.05.2018 - 12:38
Слава Героям-визволителям! Низький уклін і Вашому батькові! Цікава розповідь!
Шостацька Людмила відповів на коментар Фея Світла, 09.05.2018 - 12:45
Дякую Вам,Олю.Зі святом Перемоги у тій війні і дай,Боже,святкувати ще одну. Фея Світла відповів на коментар Шостацька Людмила, 09.05.2018 - 12:49
Всі війни коли-небудь закінчуються. За Перемогу!
Шостацька Людмила відповів на коментар Фея Світла, 09.05.2018 - 12:54
За Перемогу! Війни ніколи не зробили щасливими загарбників,ганьба їм довічна!
Людмила Пономаренко, 09.05.2018 - 12:18
Людство ще не навчилося любити. Дякую, Людо, за Ваші щемно-зворушливі й мудрі роздуми.
Шостацька Людмила відповів на коментар Людмила Пономаренко, 09.05.2018 - 12:28
Щиро вдячна,Людмило Вам за підтримку.Вітаю Вас з Днем Перемоги .Колись мені здавалось,що я не знаю прощо писати прозу,тепер я бачу,що я про це повинна писати. Олекса Удайко, 09.05.2018 - 11:06
Гідно! У кожного з нас свої, особисті втрати в цій війні... Та то не була вітчизняна... Ось вона - зараз - ВИЗВОЛЬНА І ВІТЧИЗНЯНА!
Шостацька Людмила відповів на коментар Олекса Удайко, 09.05.2018 - 12:26
Щиро Вам вдячна, пане Олексо.Вітаю Вас зі святом Перемоги. Дійсно,що не Вітчизняна - світова. І ціною життів нашого народу світ позбувся фашизму. Європа ніколи гідно цього не оцінила, хіба що вона буває "глибоко стурбована"/коли потрібно бити в набат/ і приймає освічених наймитів. Десь років тридцять тому мені розповідала завідуююча медичною бібліотекою таке. Вона подорожувала Європою.І гід у Фінляндії їй сказала,що 9-те травня-це для них нічого не означає,святкуйте самі. Світла (Імашева Світлана), 09.05.2018 - 05:07
Дуже схожа історія життя і в мого тата. Та, напевно, і в багатьох інших людей того Покоління. І мені усе життя боляче, що таким молодим пішов від нас мій тато, залишивши мене напівсиротою. Йому було тоді лише 35 років. Вічна слава і вічна пам'ять нашим батькам. Це вони і схожі на них прості солдати врятували тоді Світ від загибелі, а наших батьків не повернути. А нині злочинці,що при владі,- непрощенні грішники -розкручують нові війни...
Шостацька Людмила відповів на коментар Світла (Імашева Світлана), 09.05.2018 - 09:36
Світла пам'ять Вашому татові і усім,хто своїм життямзахистив світ від фашизму.З коментарів бачу-скільки сімей ще носять біль цієї великої трагедії людства. Евгений Познанский, 09.05.2018 - 00:11
Гарні, щирі рядки-спогади. Вічна слава таким справжнім, як ваш тато. Саме завдяки їх існуєнаш наод та і ініші народи Європи, які тепер та пихато нас повчають. Я теж пізнядитина, мій тато пережив окупацію Києїва малим хлопчиком. Дідусь загинув у київському ополченні, другий пройшов із батареєю усю війну, я про нього навіть вірш написав. Розповіді тата та близьких про війну це один з перших моїх спогадів і один з найдорожчих. Щиро віруюча, православна людина батько, свого часу, відмовився вступати у компартію принципово але подвиги наших військ, анші перемоги, наші герої та справжні полководці завжди були у нашій родині свфятинею. Не можна їх забувати. Такі війни і такі перемоги вище, ніж будь-яка партія, чи політична система. Дякую вам за цікаву, щери оповідь. Шостацька Людмила відповів на коментар Евгений Познанский, 09.05.2018 - 09:33
Щиро Вам вдячна,Євгеніє,за Вашу думку,пам'ять.Світла пам'ять Вашим рідним-захисникам.Їх є за що пам'ятати.Європа у вічному боргу перед нашим народом,це він поклав кінець фашистській чумі.
Haluna2, 08.05.2018 - 23:30
Дуже повчальна ваша розповідь!Молоде покоління повинне багато чого вчитися у старшого!Я, наприклад, також жаліються, що не записала всі пісні від мами, яких вона знала дуже багато.Всього Вам найкращого! Шостацька Людмила відповів на коментар Haluna2, 09.05.2018 - 00:00
Дякую Вам.Дуже жаль .Ми весь час виживали,от в багато втратили в духовному плані.Молоді зараз також працюють з ранку до ночі. Але дуже хочетьсящоб вони пам'ятали свою історію.І Вам,пані Галино,зичу добра і миру. Валентина Ланевич, 08.05.2018 - 22:46
Мій дід також воював і я, як і ви, дуже шкодую, що так мало знаю про ті його воєнні роки, на жаль, розуміння цього прийшло надто пізно...
Шостацька Людмила відповів на коментар Валентина Ланевич, 08.05.2018 - 23:55
Валічко,не стало батьків,мені здається,що я втратила історію.Скільки інформації не повернеш ніколи.
Valentyna_S, 08.05.2018 - 22:09
Світ живе своїми проблемами, йому до нас байдуже. Я також тепер каюся, що мало прислуховувалася до розповідей батьків і тих ветеранів, котрі залишилися живими. Тепер в нікого розпитати. Мама лише пам'ятає, як дуло танка заглядало у вікно її кімнати
Шостацька Людмила відповів на коментар Valentyna_S, 08.05.2018 - 22:21
Мені,Людмило,також дуже жаль,що я не записувала розповідей батьків. Я тоді не писала,а тепер розімію,що пам'ять вмирає.
Шостацька Людмила відповів на коментар Lumen74, 08.05.2018 - 22:19
Більше вже небесним .Ще одиниці залишились доживати. Людство їм не віддячило за їхній подвиг.
Надія Башинська, 08.05.2018 - 21:31
Пам'ятаймо! Мій тато був вивезений до Німеччини. Скільки ж він там натерпівся... Шостацька Людмила відповів на коментар Надія Башинська, 08.05.2018 - 22:17
Дуже сумно,Надієчко. Можна тільки уявити,яке то було життя там... Мені якось не по собі,коли нашу молодь запрошують доглядати їх пристарілих людей.Не можна продавати душу і пам'ять.
|
|
|