Маленьке серце, з кулачок.
А скільки може в нім вміститься!
Людський маленький тайничок,
Що може радістю світиться,
Коли в людини все гаразд,
Коли рідня уся здорова,
Коли упевниться не раз:
Зоря все ж світить вечорова.
Проб"ється промінь крізь туман,
Воно не зрадить нас ніколи,
То в рівновазі серця стан,
І не болить воно, й не коле.
Та серце може плакать гірко,
Бо його зраджено й не раз..
І тим сльозам безцінна мірка:
Не ставить сльози на показ.
Гіркими вмиється сльозами
І потече гірка ріка...
І буде жити разом з нами..
Воно до всього все ж звика.
Зітре сльозу і посміхнеться.
Бува по-різному підчас.
Воно від нас не відвернеться,
Воно безцінне, живе в нас...
Чудово! Серце- маленький тайничок!
Так він стукає,дає поштовх до кроку в житті, шануймо його,бо йому все приходиться пережити разом з душею.
І пісня підібрана майстерно! Успіхів Вам!!!