Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Пономаренко: Часу плин - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ євген уткін, 24.08.2020 - 21:08
Хороший вірш. А ностальгійні спогади повертають у далеке минуле. Пройдуть літа та тільки ти не забувай Шкільні роки і друзів вірних пам’ятай Дитинство безтурботне, Що вже безповоротно Пішло назавжди десь за небокрай Літа минули вже на скронях білий сніг, Шкільні роки ніхто із нас забуть не зміг У світ веде нас мрія- Вертає ностальгія У рідну школу на її поріг. Людмила Пономаренко відповів на коментар євген уткін, 04.12.2020 - 11:32
Приємно, що відгукнулось і згадалось... Дякую за твір-співзвуччя!
Капелька, 24.04.2018 - 22:28
Згадуються слова:"Когда уйдёшь со школьного двора."Але ж завжди можливо прийти до Школи на зустрічи.Вірш дуже гарний!
Людмила Пономаренко відповів на коментар Капелька, 31.05.2018 - 10:42
І вірш про те... На жаль, ролі інші... Дякую за Вашу оцінку.
Людмила Пономаренко відповів на коментар палома, 31.05.2018 - 10:39
Так, у зворотньому... Спасибі за Ваші відвідини!
Василь Стасюк, 05.02.2018 - 20:15
Та чому ж тоді серце щемить Бо життя пролітає, мов сокіл, і не вернеш із спогадів мить.... Людмила Пономаренко відповів на коментар Василь Стасюк, 08.02.2018 - 18:41
Приємно, що Ви завітали на мою сторінку. Запитання справді риторичне - "не вернеш із спогадів мить"... Дякую Вам!
геометрія, 05.02.2018 - 17:02
Дякую, колего,за такий чудовий вірш-спогад... Час пливе, поспіша, Ніби в річці вода, І нікому його не спинити. Ой роки, ой літа, Не спішіть, підождіть, Скільки нами в житті пережито. І дитинство в біді, Юність наша в труді, Важка праця у зрілому віці. А тепер ми такі - Неспокійні й слабкі, Хоч старієм, та вмієм терпіти. Живемо між людьми, Ще й працюємо ми. До чужої біди не байдужі. Хоч в нас сили малі, І на вид ми слабкі, Та ми духом і вірою дужі. Час пливе, поспіша, Не черствіє душа. І добро ми ще вмієм творити. А роки, не біда, Як співає душа, Легше з піснею в світі нам жити... Людмила Пономаренко відповів на коментар геометрія, 05.02.2018 - 19:54
Дорогенька колего, вкрай зворушили мене своїм віршем.Дякую щиро за спорідненість почуттів. Час пливе, поспіша, Не черствіє душа. І добро ми ще вмієм творити. Здоров' я Вам і радості від кожної миті життя! Світла (Імашева Світлана), 20.01.2018 - 18:04
Чудово, ностальгійно щиро - торкає за серце ваша поезія, шановна колего Людмила Пономаренко відповів на коментар Світла (Імашева Світлана), 20.01.2018 - 21:40
Колега зрозуміє з півслова... Спасибі за щирість!
Людмила Пономаренко відповів на коментар Олена Жежук, 20.01.2018 - 21:36
Радію Вам завжди, дякую за розділені емоції!
Надія Башинська, 20.01.2018 - 12:27
ДУЖЕ ГАРНО, ЛЮДМИЛО! З ВЕЛИКОЮ ЛЮБОВ'Ю... ЗІ СВЯТОМ ВОДОХРЕЩА ВАС ВІТАЮ! Людмила Пономаренко відповів на коментар Надія Башинська, 20.01.2018 - 21:34
Спасибі за вітання й тепле слово!
|
|
|