Булат Окуджава.
Мой мальчик, нанося обиды...
Мой мальчик, нанося обиды,
о чем заботятся враги?
Чтоб ты не выполз недобитый,
на их нарвавшись кулаки.
Мой мальчик, но – верны и строги -
о чем заботятся друзья?
Чтоб не нашел ты к ним дороги,
свои тревоги пронося.
И все-таки, людьми ученый,
еще задолго до седин,
рванешь рубаху обреченно,
едва останешься один.
И вот тогда-то, одинокий,
как в зоне вечной мерзлоты,
поймешь, что все, как ты, двуноги,
и все изранены, как ты.
__________________________________
Випадково натрапила на цей вірш... Життєвий, правдивий,
повчальний... Прийшла до висновку, що не всіх можна називати
друзями. Є у мене вірні друзі на сайті, і
в особистому житті.. Я хочу їм подякувати за їхні добрі серця, за
підтримку, за розуміння.
Дякую Вам, МОЇ ВІРНІ ДРУЗІ, за те, що ви є у моємі житті!!
Я вас ніколи не зраджу і не покину... Я Вас ЛЮБЛЮ!!!
Чудовий вірш Окуджави! Мудрість життя. А я ще ніколи не забуваю пісню: "Знай, мой друг, вражде и дружбе цену и судом поспешным не греши."...
Держитесь, Надюша!
НАДЮ, щиро вітаю зі святом!
Бажаю - хай буде в тебе небагато друзів, але зате вірних, щирих, надійних, які цінують не тільки талант, а й звичайні людські стосунки...
"Словами друзів обіймаю ніжно, хоча в душі моїй дощить капіжно…" Ольга Шнуренко
шого поета
