Купалась Нічка синя у ставку,
Розсипала по плесу жовті Зорі.
А Місяць боком ліг на острівку,
Думки його – в Чумацькім коридорі.
Світився Нічці, наче той ліхтар,
Щоб та помила добре свою косу,
Бо і слуга він, і величний цар,
Заколихав враз пісню стоголосу.
Скупалась Нічка в кучерявих хвилях,
Кудись пішла босоніж навпростець,
Збирав поспішно Місяць у зусиллях
І плів вінок із Зір, нічний митець.
Гарний вiрш, Людмило. Дуже яскраво, гарно ви описали взаемовiдносини мiж цими природними елементами. Виникають асоцiацii з колисковою, яку спiвав Вiталiй Бiлоножко у передачi "Вечiрня казка":
Тепле сонечко сiдае
Синiй вечiр на порiг
Наче човник пропливае
Срiбний мiсяць угорi.
Тiльки от у вас у 7 рядку слово "вночi" - якось воно тут не зовсiм звучить. Якщо у вас тут головнi героi Мiсяць i Нiчка, то воно i так зрозумiло, коли цi подii вiдбуваються, тут можна i не пояснювати. Може вам слово "вночi" замiнити словами "бо i" - "Бо i слуга вiн, i величний цар".