Збирав гриби... Майже пусто...Та натрапив
на оте дивне дерево. І з а а л е г о р и л о...
Картинка раз привиділась пекуча:
Стояло дерево, а в ньому – біль,
А в ньому двох життів шалена буча…
І в очі враз сльози упала сіль.
Росло собі… природно і привільно.
Та в лісі пролітав поганий гнус,
І маючи натуру – злу, свавільну,–
Заразно-хижий виконав укус…
І стала наростати там тканина,
Чужа, та все ж… рідненька з виду мов, –
Маскована злоякісна пухлина,
Що зіпсувала в організмі кров…
А від пухлини вадкі метастази
По всьому тілу жаско розлились,
Немов черв’як, немов сліди прокази,
Споганили красу і тіла, й глиць.
___
...Я тільки два шляхи у тому бачу,
Як зупинить пухлинний метастаз:
Державне тіло так переіначить,
Щоб не було в країні злих проказ.
Про інший шлях додуматись не тяжко –
Під ніж усе! Та чи резонний він?
Що ми залишимо нащадкам нашим?..
Пустих жалів
печальний передзвін.
10.11.2016
Світлина автора.
Пошуки протипухлинних препаратів продовжуємо... Трохи завадила війна,
бо основний колектив, що мав знами кооперацію, залишився на окупованій території!
Ой, боюсь, що не так легко позбутися тієї пухлини. І своїх гнусів достатньо і сусідських. Дивилася вчора на 1-му російському чергове зборище нацистів, присвячене результатам виборів в США. Шокувала фраза: "Американцы должны уйти из Украины - ЭТО НАША СФЕРА ВЛИЯНИЯ!" Отак з бандитським лексиконом. Та не втрачаймо надії