І чорне - не чорне, і біле - не біле,
і смак не солодкий - занадто гіркий,
і воля - не воля, і щастя невміле,
життя все покаже біжи - не біжи...
І серце ледь тепле, воно вже холодне,
і дух став сильніший, мов всесвіт заграв.
І все навкруги вже внапрузі спекотне,
коли ти себе сам в думках обігнав.
Свідомість на грані і дах, коли зірве,
і кава терпка та холодний вже чай.
І сіре - не біле, і чорне - не сіре
клубочиться вихром загублений жаль...
Слова - не слова, затинаються букви,
випалює жаром усі почуття...
І ти відпускаєш повітряні кульки...
Коли одягла сірий плащ, і пішла...