Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шон Маклех: Довершено: Місто Трави - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Серафима Пант, 20.02.2016 - 23:21
Там ніхто не відає, не знає й не здогадується, У цьому їм пощастило більше за людей
Що зима прийде біла Неминуча. Як смерть. Надія Позняк, 09.02.2016 - 11:07
Імперія мурахів, час вимірюється мохом!!!! Як завжди, образність зашкалює.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий відгук і таке сприйняття моїх творів!
Мар`яна Ц, 08.02.2016 - 14:44
Вірш вражає неабиякими епітетами та метафорами!!! Не може не сподобатись, не може не зачепити!!! А як заставляє він розігратись уяві читача!!! Браво!!!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Радий, що Вам сподобалось.....
Олена Акіко, 07.02.2016 - 22:37
За щоденною метушнею забуваємо про вічне, як заклопотані равлики у травичці
Променистий менестрель, 07.02.2016 - 22:02
Не міг не взяти до своєї скарбниці, пане Шоне Маклехе, неперевершено - не знаю чи ви про це думали коли сіли писати?. Я майже ніколи не знаю,що напишу, перед чистим аркушем сідаючи... Все починається з настрОю струни душі, з першої стрічки... А якщо не йде - відсовую аркуш убік...Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я так само... Ніколи не знаю що напишу... Пишу як пишеться... Воно приходить само - десь із глибин космосу...
I.Teрен, 06.02.2016 - 17:31
І знову екскурс у дитинство:Равлик-павлик, вистав ніжки на чотири стрішки. Тобі - два, мені - два, поділимось обидва. І до білої зими , як до неба. Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можливо й так розуміти цей твір...
Мандрівник, 06.02.2016 - 13:13
Є світи, які нам непідвласні і в які не кожен зазирне. Ви зуміли передати атмосферу свята в цьому оазисі
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за цікаве розуміння мого твору!
yaguarondi, 06.02.2016 - 10:59
Колись один дописувач клубу написав вірш про Шона Маклеха. Дописувача того вже немає в клубі, а вірш я зберегла, нмд доречно: Сивий ірландець обережно пропускає крізь призму віщого серця Біле світло моєї країни. Він терпляче розкладає її промені на суму сонячних зайчиків, «підставляючи обличчя холодному вітру», Заколисуючи в долонях своє засніжене місто. Ніхто як він не знає справжнього кольору білого. Ніхто крім нього не знає справжньої ціни чорному. (Тут би добавити, що ніхто так, як Ви, не любить зелене) Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за цікавий відгук! Про мене багато різного писали різні автори різних сайтів... Цікаво, хто написав таку яскраву фразу про мене.... І прикро, що багато цікавих авторів зникають з літературних сайтів...
Luka, 06.02.2016 - 10:06
Цей Ваш світ особливо сподобався. І єдиним словом про неминуче у ньому поселяться смутки. Чого варт розум...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий відгук! Я пишу по різному - пробую писати в різних стилях. Точніше пишу як пишеться - а пишеться по різному.... Дякую за відгук!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хто зна... Цей вірш про світ равнилів. Але світ равликів тут метафора...
Сокольник, 05.02.2016 - 22:27
Ось Вам трохи "в тему", Шоне http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640671
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! Прочитаю обов'язково. Я ціную Вашу творяість...
Vin Libert, 05.02.2016 - 21:29
ніколи нічого подібного не читав на хвильку наче сам став мурахою спостерігачем за цим дійством
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за цікаве сприйняття мого твору!
|
|
|