Когда-то видела я смерть юного поэта,
И до сих пор передо мной стоит вот сцена эта:
Нет, голову не отрубали, и на кол не садили,
Не вешали на площади, не в карцере гноили.
Не разрывали и на части, не отравили ядом,
Зачем? Ведь чтоб его убить этого не надо…
Его не жгли и на костре, и даже не топили,
Нет, разве это муки? Его страшней убили!
Сгноили его душу, смеялись над стихами,
Поэт, ведь ты недавно жил так рядом с нами.
Теперь с небес упала лишь яркая звезда,
Мир потерял поэта…и чья есть в том вина?
Оценка поэта: 5 Ух,клёво! Видишь,и ты на рэпчик подсела Может.как-нибудь вместе напишем и исполним?
Безбашенная відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Блин, вы сговорились все? Это не рэп...то есть, я не собиралась писать рэп, а так вышло, что вы видите в этом стихе рэп...ну, лады, вместе, так вместе, напишем когда-нибудь...
Оценка поэта: 5 мне близко... меня не понимают.
я говорю - никто не слышит и не замечает
и вот уже не радостен мне день
я тихо растворяюсь в его свете, я лишь тень...
Безбашенная відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нет, Вы поэт...и несмотря ни на кого, и ни на что...знайте, что это так..даже просто для себя...
Оценка поэта: 5 Скажу відверто - з оцінкою, котру виставляю не згоден. Коли почав читати чомусь згадалися репери... Думаю під мотивчик можна було б почитати...
Безбашенная відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00