З буків осінню вогненних
Падає, падає листя –
Як в краплях кров.
Сон всіх тих ночей стражденних
В душі, бо жду твої вісті,
Мариться знов.
В затоці білі вітрила,
Мов птахів весняних зграя,
До суші мчать.
Серце, що груди розбило,
На вітрилах розставляє
Надій печать.
Прийди! Ще буде світити
Жар буків в небі вогняний
І вітрил рій!
Прийди! Що нам вмерти чи жити:
Люблю тебе – прийди, коханий!
Єдиний мій...
Bronisława Ostrowska
Z buków jesienią płomiennych
Z buków jesienią płomiennych
Padają, padają liście
Jak krople krwi.
Sen swoich nocy bezsennych,
Najmiłościwsze twe przyjście
Dusza ma śni.
Rybacze żagle w zatoce
Jak ptaków powrotnych rzesza
Do brzegu mkną.
Serce, co pierś mi druzgoce,
Na każdym żaglu zawiesza
Nadzieję swą.
O przyjdź, nim zgaśnie w błękicie
Żar buków krwawych na niebie
I żagli rój!
O przyjdź! Co nam śmierć, co nam życie:
Kocham ciebie — przyjdź! Kocham ciebie,
Jedyny mój...
Гарна осінь, гарні почуття 
