Броніслава Островська, З буків осінню вогненних


З  буків  осінню  вогненних
Падає,  падає  листя  –
Як  в  краплях  кров.
Сон  всіх  тих  ночей  стражденних
В  душі,  бо  жду  твої  вісті,
Мариться  знов.

В  затоці  білі  вітрила,
Мов  птахів  весняних  зграя,
До  суші  мчать.
Серце,  що  груди  розбило,
На  вітрилах  розставляє
Надій  печать.

Прийди!  Ще  буде  світити
Жар  буків  в  небі  вогняний
І  вітрил  рій!
Прийди!  Що  нам  вмерти  чи  жити:
Люблю  тебе  –  прийди,  коханий!
Єдиний  мій...

Bronisława  Ostrowska
Z  buków  jesienią  płomiennych

Z  buków  jesienią  płomiennych
Padają,  padają  liście
Jak  krople  krwi.
Sen  swoich  nocy  bezsennych,
Najmiłościwsze  twe  przyjście
Dusza  ma  śni.
 
Rybacze  żagle  w  zatoce
Jak  ptaków  powrotnych  rzesza
Do  brzegu  mkną.
Serce,  co  pierś  mi  druzgoce,
Na  każdym  żaglu  zawiesza
Nadzieję  swą.
 
O  przyjdź,  nim  zgaśnie  w  błękicie
Żar  buków  krwawych  na  niebie
I  żagli  rój!
O  przyjdź!  Co  nam  śmierć,  co  nam  życie:
Kocham  ciebie  —  przyjdź!  Kocham  ciebie,
Jedyny  mój...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531580
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 21.10.2014
автор: Валерій Яковчук