Мабуть, це був лише початок
Надворі тільки, рання осінь.
І поки в мріях щастя і достаток
Та іній вже лягає на волосся.
Вже блиск в очах, навколо всіх не гріє
І так не просто бути на плаву.
Як прикро… цілі перетворюються в мрії
Я заблукав. В густім тумані я іду.
Навіщо так? Для кого ця вистава?
Самі ж актори і самі ми глядачі,
Щодня вирішуємо термінові справи
Не маєш часу навіть у ночі.
На правду ставлять гриф «Цілком таємно»
Фаст-фуд для мас, із телеприймачів
Реклама й знижки роблять нам приємно.
Роблячи з нас німих споживачів.
Вже всі повірили, що так і має бути
Забувши те як жили ми раніш.
Відвертість, ніжність, честь, як можна це забути?
Ваша байдужість, ніби в спину ніж.
Мої слова для Вас – порожнє місце,
Давно дорослі й знаєте самі
Життя – одвічний біг на місці
Та варто думати, що буде у кінці!!!
