Товариство стане брати кремнем оковитим,
Добрі очі озирнуться за часом прожитим,
Тяжко з тою нудьгою, під небом ходити,
Та що зробиш, мусим – мусим, разом, пережити,
ДА????????????????
пісинька
у неділюм зичив гроші, заложив коня,
Милувалися із любкою - берегом дніпра,
А на завтра як из хреста голим,
Одиноким, з вида кволим...
Та чи то кохання,
Не коня не любки,
Одні спогади лишились, та і ті с під юбки
Викарбую я на серці,
Залишу - по собі,
А там дивишся і кохання -
Прийде в новій моді.