Чути сяк…

Товариство  стане  брати  кремнем  оковитим,
Добрі  очі  озирнуться  за  часом  прожитим,
Тяжко  з  тою  нудьгою,  під  небом  ходити,
Та  що  зробиш,  мусим  –  мусим,  разом,  пережити,
ДА????????????????
                     пісинька
 у  неділюм  зичив  гроші,  заложив  коня,  
 Милувалися  із  любкою  -  берегом  дніпра,    
А  на  завтра  як  из  хреста  голим,    
Одиноким,  з  вида  кволим...
Та  чи  то  кохання,
Не  коня  не  любки,
Одні  спогади  лишились,  та  і  ті  с  під  юбки
Викарбую  я  на  серці,
Залишу  -  по  собі,
А  там  дивишся  і  кохання  -
Прийде  в  новій  моді.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430348
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2013
автор: Jakovlevich