Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Кадет: Городишко детства моего - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Кадет відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Серёж! ...а у меня Борода171 в гостях нынче... транзитом, правда...
Апрельский, 23.05.2013 - 23:12
вкуснее жареной картошки до сих пор на свете ничего нет - если канешна не ожлобел по жизни --- молодца, старик! Кадет відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...и тут я, брат, абсолютно с тобой согласен! Спасибо, Саш!
Kulagina, 23.05.2013 - 10:56
Спасибо,Юра-настолько тепло и искренне,что заканчивала чтение с улыбкой!"В дефиците всё не понарошку Отвечали «все за одного»…"-а ведь искренне верили в добро,мы тоже одиноким помогали,концерты устраивали(в хорошем смысле ) Кадет відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...а какие петушки на палочке были, куда нонешним "чупа-чупсам"... ...а лимонад... а колечко с дырочкой... эх, Наташа... Спасибо!
Потусторонний, 23.05.2013 - 10:48
Душевно! Я порою специально отыскиваю сохранившиеся места и погружаюсь в прошлое. Хорошо, что есть кино... Реальная машина времени. Даже мёртвых подымает...Конечно об этом и песни и стихи слагались, слагаются и будут слагаться. Но у каждого болит по своему, хотя больно всем одинаково. Как-то так... Кадет відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...ну, старик, тебе, как обычно, виднее насчёт машины времени... тока подъём мёртвых напрягает... однако, Ген, "мы с тобой одной крови"... Спасибо!
Кадет відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...эх, прокол вышел с подколом... прости сранца засранца... Душевная песня! Спасибки! Рад тебе всегда, Ксюш!
Кадет відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...ну, значит - знай наших! Спасибо, старик!
Мазур Наталя, 22.05.2013 - 22:46
У каждого из нас бережно хранятся такие воспоминания.... Да не каждому дано так рассказать.
Кадет відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...вот как тут не "тяпнуть"... стаканчик газировочки с сиропом за 3 копеечки... Спасибо, Наталя!
Радченко, 22.05.2013 - 22:34
Так было хорошо побывать с тобой рядом в городишке детства твоего Юра. Спасибо за стихи.
Кадет відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...и мне веселей... только они ж у нас почти все "на одно лицо"... Спасибо, Оля!
ChorusVenti, 22.05.2013 - 21:32
да..как говорицца, чем дальше вперед, тем меньше будущего и больше прошлого, что становится все отчетливей, осязаемее, воспоминания уже как нечто вроде альтер-эго..И ведь так хорошо,так все узнаваемо, ибо общечеловеческое..включая девушку с веслом..
Кадет відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...ничего не поделаешь, Венчик, - се ля ви... а девушки пропали... Спасибо!
Валентина Ланевич, 22.05.2013 - 20:27
Ой, ну, до чего же трогательно-красиво, Юра! Расчувствовал наповал!
Кадет відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...ах, Валя... и такие комплименты "даром не проходят"... Спасибо!
Борисовна, 22.05.2013 - 20:26
Согласна со Светочкой: минувшим летом на встрече с одноклассниками, спустя 45 лет, также черпала силы в городке детства, хотя нынче все уже не то... И временщики (понаехавшие), не дорожащие им как святыней, запустили его окончательно. Горько, но тепло и памятно... Спасибо, ЮВ. Вновь встрепенули...
Кадет відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Классический расклад: "Что имеем - не храним, потерявши - плачем"... увы, Н.Б. Спасибо!
Н-А-Д-І-Я, 22.05.2013 - 20:23
Прекрасная лирика - воспоминание. О детстве грустят все, но его никогда не возвратить... Вспоминаем о нем часто с улыбкой и со слезами...Не грусти, Юрочка, каждый период жизни имеет свою красоту. Кадет відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...но, чем дальше, тем больше со слезами... Спасибо, Надя!
Фотиния, 22.05.2013 - 19:53
Юрик буквально спас от хандры! Для меня "городишко детства" - сакральное "место силы", даже если не получается физически побывать, теплоемкость такая, что на всю жизнь хватит греться воспоминаниями! Спасибо, мальчиш-кибальчиш!
Кадет відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...да, Светик, хандра - штука суровая... вишь, стишок целый год отлёживался... столько всего зудило в него добавить... однако, сдержался... Взаимно, сударышня!
|
|
|