. На тему "Еміграція"
Спливає час... так непомітно... Як в кіно
Мигочуть кадри чорно-білі і субтитри.
Міняються у пам'яті "давно"
На обнадійливі слова - "ще буде видно".
Та хто б заглянути зумів за горизонт,
Сказати, чи настане скоро літо?
Чи ти повернешся? Чи будемо разом?
Адже між нами відстань у пів світу.
У пів життя, де нарізно жили...
Пил пам'яті на серці осідає.
Мені б тебе спитатися "коли",
І не почути відповідь - "не знаю".
12.02.2012р. 8:30
Прекрасний і чуттевий вірш. Мені безмежно сподобалося! А як він написаний, рядки просто захопили мене. Щось в них нагадує про сум і тиху безнадійність у душі. Автор, ви талант, браво!
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, сонечко, що відчули саму суть, серце віршу.
Це уміє не кожен...
...якось так... 