Колись прийде до мене - останній час
Зупиниться годинник на стіні.
Згасне зірка, що сяяла поміж вас
Навік ясне сонечко у вікні.
Запалять свічку за упокій душі
Встелять квітами біленьке ложе.
В церкві хор заспіває псалми - вірші
Тіло до землі, а дух на Боже.
Попрощаюсь з хатою назавжди
І закриють її на замок, на ключ.
Гляну на Дністер , квітучі сади
Злечу у даль голубкою поміж круч.
Понесуть домовину до могил,
Там,де спочиває уся родина.
Ангел стріне між хмар у небосхил
Відкриє браму , де цвіте калина.
Впаде дощ змиє на землі сліди
І зазеленію я сон - травою.
І розправлять плечі старі дуби
Затріпочуть листячком наді мною.
Зійде сонечко в імлі між хмарин
Зацвітуть чорнобривці на могилі.
Усміхнусь весні між смерек ,ялин
Зрадію ,як співають пташки милі.
А там за селом квітуче поле
Вітер колише у житах маків цвіт.
Видно Дністер і Карпати гори
Квітне життя раєм - наче ясен світ.
Чудовий вірш! 
Зворушливо і сумно... 
