вітер шелестить думками, вітер шурхотить по душах
білим снігом, тихим співом, тишу неба він порушив
і серцебиття шаленство рветься диханням нерівним
пальці у червоній фарбі - кулаками біль по стінах
знов усмішка божевілля: вітер - як синонім волі
розтривожена свобода на кайдани світу прОллє
синьоокую небесність: вітер дикий та похмурий
тихим сміхом у безмежність: алілуйя, алілуйя!
Оригінал
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233373
H&N: ветряно|сплин
ветер шелестом по мыслям, ветер шорохом по душам
белым снегом, тихим пеньем, тишину небес нарушив
рвется сбивчивым дыханьем, яростью сердцебиенья
пальцы яркой алой краской - кулаками боль по стенам
вновь безумием улыбка: ветер - как синоним воли
растревоженной свободой на оковы мира прОлит
синеокая небесность: ветер ярый, ветер хмурый
тихим смехом в бесконечность: аллилуйя, аллилуйя!
+ бонус: мій віршик за мотивами H&N
вітром бунту і знемоги розриваються глибини
темноти ледь чутний стогін врешті вирватись повинен
доза краплі міліграми щось коралове на білім
за півкроку до світанку ми пограєм в божевілля
губ трокається цілунком невловимим і пекучим
шляхом світла вниз ідучи обома руками душу
затискає наостанок між зупинок і стоянок
те що не візьмеш боями навіть з попелу постане
WOW!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
