...на сто першій сторінці помре молодий розбійник,
а можливо це станеться завтра чи ще раніше.
Ти про глянцеве щастя брюнеток чи то блондинок,
я ж про вірші в долонях і ніжність своєї тиші.
Часом глянути страшно в чиюсь зашкарублу душу
і в дзеркалах нічних відбиваються дивні битви.
Проковтни теплий ранок і долю мою понадкушуй,
бо ще котяться з маминих уст ті цілющі молитви.
Так незвично прокинутись знов у чужій квартирі,
де розбійник дрімає на чистій від сліз підлозі.
Пагінцям безпорадності вперто чомусь не вірю-
зафіксованість зради сьогодні, як голка в стозі.
І дощами нічними вернутись у світ банкнотний,
відчувати всю зайвість себе і униз по сходам.
Вітер вміло мовчав і туман виринав холодний,
на розпродажі щасть я була найціннішим лотом.
Та розбилась скляна огорожа,нудьга всесильна-
поруч сплять вірні друзі і сни крізь старі занавіски.
Я чекала на тебе. Ти знаєш, я надто вільна-
тільки перша й остання для тебе у цьому списку.
я вже колись казав що люблю крилаті вислови... навіть намагаюсь їх запам,ятовувати... але в даному випадку цей варіант не пройде - доведеться вчити весь вірш - що не слово то крилате... вірш весь мов на крилах
Biryuza відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
