Вчителів багато мала,всіх
Я завжди поважала,
Всі навчали лиш добро,
Направляли як одно,
Мудрістю часів учили і
Людей із нас творили.
Та коли вони учили,то
Не завжди так будили,
Щоб любов в серцях зродили.
Та одна сказала мудро:
" Так же треба не любити
Рідну землю,щоб бруднити,
Її вроду в світ манити,
Там на показ вивозити,
Не дозволити курити...,а
Сюди прийти й кидати,
Лаєм,матом проклинати
Й потім думати,гадати
Чом держава не така,
Чом культура в нас
Слабка,цивілізація
Нулем,йде,пливе
Дубцем,губцем...
Як не будем поважати
Ми самі себе одні,то й
Усі забудуть швидко
Нас таких у цій брехні."
Ось такий професор вчить
І нас дітей - Людьми творить!
Знаєте, раніше дійсно було так.Нас вчили бути патріотами,любити країну і т.д,сьогодні,нажаль,в універах чути критику про когось,чи щось.Це так,справедливості немає,але і користі також.Вибачте,навіяло,але ж Ви додали тему.Вдало написали,так воно і є.
Ірина Калина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
