Десь
Між
Иншим
Трибом
Рубікон
Отчизни
З
Автентичним
Гамором !
Усміхнуся
Любо-мило...
Дмитро Загул (1890 - 1944) - український поет - символіст, літературознавець, перекладач, педагог, публіцист, громадський діяч, представник "Розстріляного відродження", мученик радянського тоталітарного режиму.
Він хотів жити ліричною нотою, поглинаючи читачів у світ прекрасних пейзажів, тужливих переживань. Адже народився митець у мальовничому краї буковинської землі. І почасти митцю вдалося реалізувати задумане у власних збірках поезій, що якимось дивом попали у цей жорстокий насправді світ. Цікаві також його переклади
світових класиків літератури.
Але то була доба кровожерних комуністичних тиранів, які нехтували сентиментами, людяністю, самою природою унікальності кожної людини...
Страшна доля самого поета, як і багатьох інших, кому довелося творити в часи тотального лихоліття : раптовий арешт, безглуздий вирок "суду", митарства по таборах... посмертна реабілітація.
Зрештою залишилося чимало творів автора, які можна прочитати в мережах і насолодитися повінню образів, що хвилями котяться по спраглих просторах заплутаного колючого буття.
Якою величною потужною могла бути наша література і країна, якби не прокляті горе - "сусіди", котрі віками винищували і продовжують нищити цвіт нації, культурну еліту, гідних представників високої моралі та європейського мислення. Якби...
