Там лежить чиясь дитина,
Серед степу, де могила...!
Скіфська де могила вітру
Сповідає, "як було"
Там над степом, над ярами
Літа чайка - душа мами.
ой літає.. ой літає, -
Мов до сина говорить
-Піднімайся, мое серце!
Піднімайся, пробудись
І додому , мій синочку
молоденький, повернись!
І додому повернися,
На годиночку яку...
Бо не знаю, як же жити
Та без тебе на віку.
Та не чує син те слово,
І не чує сльози ті
Йому трави колискову
Заспівали на житті
Ой ті трави, віковічні!
І ота Земля Свята!
Пробудився б син
Та душу сніг від Зради заміта.
Ан. Бук-Стефко
