UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: bloodredthorn: Карфаген… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ bloodredthorn відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Іноді не знаєш ,що й казати!От як влаштовані мистецтвознавці!? Бувають такі, я чув. що знають про рядки автора більше , ніж він сам! Цей дивний незбагненний світ!
цикута "входит в состав обычных летних кормов европейского лося" - говорят. а овен, да он погибает в основном, редко каким удается выйти из задумчивого состояния.
 когда не знаешь что сказать, лучший способ - говорить не задумываясь. я именно так поступаю. вру, иногда молчу. bloodredthorn відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
що ж мені робити!?- я ж бо Овен! Куди подіти очі волошкові? 
bloodredthorn відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дивно! а дзеркалі синіа чому душа темна? bloodredthorn відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ви робите передчасні висновки!) є "особлива думка" ,що в мене душа не темна - а займисто-бузкова! От і...розум не затьмарений!) І очі в мене сині!- про це навіть пашпорт свідчить і навіть офіцери нац.поліції. І взагалі- дитинство в мене було золоте. Шлях на Вільшану Дерегуса бачили! Отож. Так я з того шляху. І Дерегуса особисто знав)
нет не видела, заглянула по вашей наводке сейчас, попала на офорты, да, понравилось. может вы и гуцул странствующий, но глаза у вас не светлые, я бы чувствовала или мутные, вот не такие
Пугала странность - свет в глазах. Я отходила, приближалась... Мне даже иногда казалось, что свет исходит от меня, что отражаю в нём себя. Чем дольше я в глаза смотрела, тем ЯРЧЕ в них звезда горела. И я боялась отойти, чтоб свет не погасить звезды, и мне ХОТЕЛОСЬ рядом бы ть. Вняв провидению, осталась. Как маятник звезда качалась от одного зрачка к другому, но с каждым разом ПО-ИНОМУ, вновь погружая миг в ИСТОМУ. И мир реальный, суетной угас, оставшись за спиной. Тепло сознания так ясно вдруг обожгло, что я несчастна, поддавшись снадобью соблазна. Но поздно, я уже не властна над разумом и телом. Мной повелевает лишь покой и взгляд небесно-голубой, что смотрит на меня всечасно. bloodredthorn відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
гарні вірші... таємничисть завжди приваблює -символізм- мабуть. Я не гуцул - з Півдня- там рожденний. Виріс на Черкащині. А очі - сумні, що є то є.
я сейчас на Черкащині, выложу сегодня стишок один, свежий. гляньте, мне интересно ваше (со стороны не затьмареного розуму). мне мало кто разумно тыкает
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
