в краю речей незрозумілих
де лантух волі не вміщає
гарбуз нудьгує почорнілий
над ним пирій занепадає
не відчуваючи призначень
в кудлатій шерсті тихий регіт
дивує сонмом передбачень
неначе з лазні ніжний легіт
де ми вивчаємо причину
що опирається квадрату
піднявши догори цеглину
над стародавнім магістратом
нехай йому насниться осінь
старого з ясеню одвірка
де думи наші голомозі
чатують ранок понеділка
в якому ми почуєм шерех
початку нової вистави
зійшовши босими на берег
в ніч невідомої держави ...
160723
P.S.
вірші для діточок
