Лоскотав
екран
образом
народного
інкогніто -
диктатура
Бажала
импрез
комуністичного
оформлення -
вражда...
Леонід Биков (1928 - 1979) - український популярний актор, режисер, сценарист. Йому довелося творити в умовах тоталітарної системи, де роль партійної номенклатури домінувала у всіх сферах тогочасного життя. Але навіть попри ці негативні фактори митцю таки вдалося втілити на екрані образи простої людини без ідеологічних норм : чесної, сміливої, винахідливої, з веселою вдачею, національним колоритом, тощо...
Фільми з його участю мали шалений успіх у глядачів. "Максим Перепелиця", "В бій ідуть одні "старі"", "Ати-бати йшли солдати" та інші викликали ажіотаж, і квитки у кінозали моментально розходилися по руках, як смачні гарячі пиріжки.
Звісно, владі не подобався такий народний улюбленець, який палко любив Україну, її самобутність. "Тут навіть повітря інакше - особливе..." - наголошував актор в одному з епізодів стрічки про війну. І ця сама влада робила те, що зазвичай робить у таких ситуаціях : усіляко перешкоджала повноцінно працювати, що врешті вплинуло на здоров'я талановитого майстра екрану.
Моторошна ДТП 11 квітня 1979 року, в якій він загинув у розквіті сил, теж стала наслідком переслідування злочинного режиму - серце не витримало емоційного перевантаження - автомобіль втратив керування.
Перед цим вже були відзняті дві третіх матеріалу останньої картини кумира мільйонів - фантастичної комедії "Прибулець" - в сюжеті якої інопланетянин попадає до радянської дійсності...і переповідає з гіркою іронією й сарказмом про цей "людяний" устрій.
