Той за кордоном десь ховався,
А інший, грижу зміг, придбав,
А той повістку приховав,
І в час потрібний не з'явився…
Сказав, я не служив, не вмію,
Тому до війська не згодився.
Нас нищить смерть, і палять “гради”,
Ви ж тихо п’єте пиво, гади.
Ідете з сумкою в Спортлайф,
Щоб там “зловить” черговий кайф.
А хто отут Героїв вбитих,
Замінить їх, землею вкритих.
І не “ліпіть”, що я не вмію,
Бо не служив, чи не посмію…
Що вам сказать, в той лютий час,
Невмілих - більшість серед нас,
Але, таки змогли і бились,
Та й там на полі бою вчились.
Як Україну захищати,
І горло ворогові рвати.
Отож, не всіх нас там уб'ють,
Рашистів знище наша лють.
Хтось вижеве та й повернеться,
І нам зустрітися прийдеться,
І з тими, рятувавсь хто сам.
Під боком молодиці спав.
То як з таким? По пиці дати?
Як можна руку тим подати,
Та й просто, як таке назвати?
Звернутися, назвавши Друже,
Для нього забагато дуже.
Назвати братом, він не брат.
До пана не доріс він схоже,
На кого ж ця істота схожа.
То хто ж він, та простий примат.
Ми тут, контужені й побиті,
Нерідко були кров‘ю вмиті.
За нами Слава й ваша воля,
Й України щаслива доля.
(За мотивами листа з фронту).
В. Небайдужий. Травень 2023 рік.
ID:
984733
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Драматичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 30.05.2023 09:40:08
© дата внесення змiн: 12.02.2024 09:30:49
автор: Небайдужий
Вкажіть причину вашої скарги
|
